Пруцькі Катерина й Марія, Медина Домна і Глущенко (Медина) Лариса

Катерина Пруцька з донькою Марією проживала в с. Корсунка на лівобережжі Херсонщини, а її двоюрідна сестра Домна Медина з донькою Ларисою – на правому березі р. Дніпро, в с. Львове. Під час нацистської окупації регіону сестри переховували двох єврейських хлопчиків.

Олег і Владислав народилися в українсько-єврейській родині. Їхні батьки Аврам Плоткін та Марія Мироненко вчителювали в с. Великі Копані. У червні 1941 р. Аврам пішов на фронт, Марія залишалася із п’ятирічним Олегом і трирічним Владиком в окупованому селі. Та невдовзі хтось із селян доніс, що вона дружина єврея-комуніста й мати двох єврейських дітей. Марію заарештували. Урятував її місцевий житель, дружина якого теж працювала в школі. Він посвідчив, що Марія його племінниця, домігся її звільнення й допоміг їй переїхати з хлопчиками до своєї матері Агафії Мироненко в с. Корсунка. У рідному селі було безпечніше, місцевий староста співчував Марії і попереджав про можливі облави. Тоді жінка відправляла синів до своєї подруги Катерини Пруцької, яка переховувала Олега і Владика на горищі або в кущах на березі річки. Коли в селі ставало небезпечно, Катерина переправляла хлопчиків на інший берег Дніпра – в с. Львове, до своєї сестри Домни. У її будинку був подвійний дах, ідеальне місце для сховку братів. Доньки Катерини та Домни – 13-річна Марія і 11-річна Лариса – опікувалися хлопчиками за відсутності дорослих.

Після війни Аврам Плоткін повернувся додому, і родина знову об’єдналася. Олег та Владислав упродовж багатьох років підтримували дружні стосунки зі своїми рятівниками. У 1990-х рр. брати емігрували в Ізраїль.

У 2014 р. Яд Вашем визнав Катерину та Марію Пруцьких, Домну Медину й Ларису Глущенко Праведниками народів світу.

/